Пауерліфтинґ

Пауерліфтинґ або паверліфтинґ (англ. powerlifting: power — сила, і lift — підіймати) — силовий вид спорту, у якому підіймають штангу. Паверліфтинґ, також називають силовим триборством. Пов'язано це з тим, що як змагальні дисципліни в нього входять три вправи: присідання зі штангою на плечах, жим штанги лежачи на горизонтальній лаві, і тяга штанги — які в сумі і визначають кваліфікацію спортсмена.

У паверліфтинґу, на відміну від бодібілдингу, важливі силові показники, а не краса тіла.

При виступі порівнюються показники спортсменів в одній ваговій категорії. Оцінка йде за сумарною максимально взятою вагою у всіх трьох вправах. При однакових показниках перемога присуджується спортсменові, що володіє меншою вагою. При порівнянні спортсменів різних вагових категорій може використовуватися формула Вілкса або формула Глоссбреннера (найчастіше використовується у федерації WPC-WPO). Кількість міжнародних організацій паверліфтинґу постійно зростає [1]. Але, незважаючи на децентралізацію, яка властива світовому паверліфтинґу, найбільш відомою і популярною залишається Міжнародна федерація паверліфтингу (IPF). IPF — єдина міжнародна організація в паверліфтинґу, що є членом Асоціації Всесвітніх Ігор і Генеральної Асамблеї Міжнародних спортивних Федерацій. У 2004 році після тривалого процесу IPF отримала визнання МОК і підписала кодексу WADA, c 1964 паверліфтинґ включений в програму Паралімпійських Ігор як «важка атлетика» а з 1992 року як паверліфтинґ. Кількість країн-учасниць — 115, в Паралімпійських Іграх 2000 року вперше брали участь і жінки.